диспонувати

диспонувати
-у́ю, -у́єш, недок. і док.
1) Розпоряджатися вільними сумами, які є на рахунках у кореспондентів банку або в комісіонерів.
2) перен. Зловживати владою, владно розпоряджатися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "диспонувати" в других словарях:

  • диспонувати — (диспоновати) розпоряджатися, розміщувати …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • диспонувати — Диспонувати: розпоряджатись (мати щось у своєму розпорядженні) [48] розпоряджатися [20;22;VII;XX] Диспонуючи «Зорею», тов. ім. Шевченка повинно було поперед всього прояснити собі, чия власність «Зоря», і умовлятись о ню попереду з Партицьким, a… …   Толковый украинский словарь

  • диспонувати — дієслово недоконаного і доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • диспоновати — диспонувати (диспоновати) розпоряджатися, розміщувати …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • диспонування — я, с. 1) Дія за знач. диспонувати. 2) В торгових операціях – різниця в ціні на товар під час замовлення та при його отриманні …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»